Історія справи

ВИЩИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД УКРАЇНИ

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

26 травня 2015 року Справа № 911/5520/14 Вищий господарський суд України у складі колегії суддів:

Плюшка І.А. - головуючого, Самусенко С.С. - доповідача,Татькова В.І.,

розглянувши касаційну скаргу Публічного акціонерного товариства "Національна акціонерна компанія "Нафтогаз України" на рішення та постанову господарського суду Київської області від 17 лютого 2015 року Київського апеляційного господарського суду від 01 квітня 2015 рокуу справі№ 911/5520/14господарського судуКиївської області за позовомПублічного акціонерного товариства "Національна акціонерна компанія "Нафтогаз України" доКомунального підприємства Київської обласної ради "Кагарликтепломережа"третя особа, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору на стороні позивача Міністерство енергетики та вугільної промисловості України про стягнення 63 973 грн. 16 коп. за участю представника: від позивача: Смакота Н.І.

ВСТАНОВИВ:

ПАТ "НАК "Нафтогаз України" звернулося до господарського суду із позовом до КП Київської обласної ради "Кагарликтепломережа" про стягнення 52204,50 грн. пені, 11159,11 грн. 3% річних, 609,55 грн. інфляційних втрат, нарахованих внаслідок неналежного виконання відповідачем своїх грошових зобов'язань за договором купівлі-продажу природного газу №13/2855-БО-17 від 28.12.2012.

Рішенням господарського суду Київської області від 17.02.2015 у справі №911/5520/14 (суддя Ярема В.А.), залишеним без змін постановою Київського апеляційного господарського суду від 01.04.2015 (судді: Майданевич А.Г. - головуючий, Федорчук Р.В., Лобань О.І.), позовні вимоги задоволено частково, стягнуто з КП Київської обласної ради "Кагарликтепломережа" на користь ПАТ "НАК "Нафтогаз України" 25 767,02 грн. пені, 11 013,98 грн. 3% річних, 534,28 грн. інфляційних втрат, 1 801,56 грн. судового збору. У задоволенні решти позовних вимог відмовлено.

Рішення мотивовано тим, що оскільки відповідачем прострочено оплату природного газу згідно договору купівлі-продажу, то останній має сплатити позивачу штрафні санкції, інфляційні втрати та 3 % річних. Перерахувавши заявлені до стягнення суми відповідно до норм законодавства та керуючись ст.83 ГПК України, суди дійшли висновку про часткове задоволення позову та зменшення розміру штрафних санкцій.

Не погоджуючись із судовими рішеннями в частині зменшення розміру стягнених штрафних санкцій (пені), ПАТ "НАК "Нафтогаз України" звернулося до Вищого господарського суду України із касаційною скаргою, в якій, посилаючись на порушення судами норм матеріального та процесуального права, зокрема ст. 83 ГПК України, просить їх скасувати в частині відмови в задоволенні позовних вимог щодо стягнення 26 527,48 грн. пені, прийняти в цій частині нове рішення про задоволення позову.

Розпорядженням заступника секретаря першої судової палати від 28.04.2015 у зв'язку з перебуванням судді Татькова В.І. у відпустці у справі №911/5520/14 сформовано колегію суддів у наступному складі: головуючий суддя - Плюшко І.А., судді Дунаєвська Н.Г., Самусенко С.С. (доповідач).

Ухвалою Вищого господарського суду України від 28.04.2015 касаційну скаргу прийнято до провадження.

Розпорядженням секретаря першої судової палати від 25.05.2015 у зв'язку з виходом судді Татькова В.І. з відпустки у справі №911/5520/14 сформовано колегію суддів у наступному складі: головуючий суддя - Плюшко І.А., судді Самусенко С.С. (доповідач), Татьков В.І.

Відповідно до вимог статті 1117 Господарського процесуального кодексу України переглядаючи у касаційному порядку судові рішення, касаційна інстанція на підставі встановлених фактичних обставин справи перевіряє застосування судом першої чи апеляційної інстанцій норм матеріального і процесуального права.

З дотриманням передбачених законодавством меж перегляду справи в касаційній інстанції, заслухавши суддю-доповідача, представника позивача, обговоривши доводи касаційної скарги та перевіривши правильність застосування норм матеріального та процесуального права господарськими судами попередніх інстанцій, колегія суддів Вищого господарського суду України дійшла висновку, що касаційна скарга не підлягає задоволенню з наступних підстав.

Господарськими судами встановлено, що відповідач як покупець свої зобов`язання по оплаті отриманого природного газу за договором купівлі - продажу природного газу №13/2855-БО-17 від 28.12.2012 виконав з порушенням погоджених сторонами строків, чим порушив умови п.6.1 зазначеного договору щодо строків оплати.

Відповідно до ст.ст. 525, 526, 530, 625 ЦК України, ст.193 ГК України та умов договору судом стягнуто з відповідача інфляційні втрати, 3% річних та пеню із врахуванням перерахунку заявлених сум згідно норм законодавства.

За п.3 ч.1 ст.83 ГПК України господарський суд, приймаючи рішення, має право зменшувати у виняткових випадках розмір неустойки (штрафу, пені), яка підлягає стягненню зі сторони, що порушила зобов'язання.

Суди послалися на статтю 233 Господарського кодексу України, якою встановлено, що суд має право зменшити розмір санкцій та ч.3 ст.551 Цивільного кодексу України, за якою розмір неустойки може бути зменшений за рішенням суду, якщо він значно перевищує розмір збитків, та за наявності інших обставин, які мають істотне значення.

За частиною другою ст.1117 ГПК України касаційна інстанція не має права встановлювати або вважати доведеними обставини, що не були встановлені у рішенні або постанові господарського суду чи відхилені ним, вирішувати питання про достовірність того чи іншого доказу, про перевагу одних доказів над іншими, збирати нові докази або додатково перевіряти докази.

Відповідач звертався до суду першої інстанції із клопотанням про зменшення розміру заявленої до стягнення пені на 80%, обґрунтовуючи його тим, що несвоєчасне виконання грошового зобов'язання за договором спричинено скрутним фінансовим становищем КП КОР "Кагарликтепломережа".

Судом першої інстанції досліджено довідку №32 від 02.02.2015, відповідно до якої дебіторська заборгованість за надані послуги теплопостачання станом на 01.05.2013 становить 1106000,00 грн., а станом на 01.12.2013 - 799 800,00 грн., а також звіт про фінансові результати відповідача за 2013, відповідно до якого розмір збитків за звітній період становить 303000,00 грн.

Оцінивши всі доводи та інтереси сторін, дослідивши докази в підтвердження об`єктивності причин прострочення виконання відповідачем договірних зобов`язань з оплати за поставлений газ, враховуючи, що основним напрямком діяльності відповідача є насичення споживчого ринку та задоволення потреб юридичних та фізичних осіб у тепловій енергії, єдиним джерелом розрахунків за спожитий природний газ є кошти споживачів, господарські суди попередніх інстанцій дійшли висновку про наявність підстав для часткового задоволення вищезазначеного клопотання відповідача та зменшення розміру пені, що підлягає стягненню на 50% до 25 767,02 грн.

Доводи скаржника щодо порушення та неправильного застосування судами норм права не знайшли свого підтвердження під час здійснення касаційного провадження.

Враховуючи встановлені судами обставини, касаційна інстанція вважає, що попередніми судовими інстанціями не порушено вимог законодавства.

Відповідно до ст.1119 ГПК України касаційна інстанція за результатами розгляду касаційної скарги має право, зокрема, залишити рішення першої інстанції або постанову апеляційної інстанції без змін, а скаргу без задоволення.

Керуючись ст.ст. 1115, 1117, 1119, 11111 Господарського процесуального кодексу України, Вищий господарський суд України

ПОСТАНОВИВ:

Касаційну скаргу ПАТ "НАК "Нафтогаз України" залишити без задоволення.

Постанову Київського апеляційного господарського суду від 01.04.2015 у справі №911/5520/14 залишити без змін.

Головуючий суддя І. Плюшко

Судді: С. Самусенко

В. Татьков